Optimization of the management of higher medical educational establishments in the USA
DOI:
https://doi.org/10.35433/pedagogy.1(96).2019.74-81Keywords:
management, medical education, USA, optimization, globalization, autonomy.Abstract
The article analyzes the main tendencies in optimizing the management of higher education, in particular, medical education in the USAat the present stage. The normative documents governing higher education management, in particular, medical education, encyclopedic, historical, pedagogical, and methodological literature on the issue of research, as well as teaching materials illustrating the experience of managing medical education in the USA, have been studied. In the course of the research, general scientific (analysis, synthesis, generalization, systematization) and historical-pedagogical methods have been used. It has been established that the rapid flow of finance and significant changes in educational policy, in conjunction with the task put forward by the federal government in the USA to identify the most gifted students resulting in the formation of a scientific elite led the higher school to the need for technical modernization and revision of the organization of the teaching process. It has been proved that the optimization of medical education management in the USAtakes place in a nationwide direction, trying to implement important principles of the functioning of the higher education system and overcome the most serious challenges of the present time. It has been proved that autonomy, employment assurance, academic freedom and internal university democracy are the basic principles of medical education management in the USA. The main challenges encountered by educational management in the USA include accessibility, financial availability of USA medical education, assurance of education quality with the account of rapid technology development and the need for accountability. Recommendations for the management of higher medical education based on the experience of the USA, have been suggested. They include creation of a system of state educational loans, subsidizing people from low-income families, stimulation of co-ownership and multi-channel financing of education institutions, transition to financing of higher education institutions on a contractual basis, consistent implementation of the principle of the autonomy, etc.
У статті проаналізовано основні тенденції в оптимізації управління вищою, зокрема медичною освітою в США на сучасному етапі. В ході дослідження вивчено матеріали нормативних документів, що регулюють управління вищою, зокрема, медичною освітою, енциклопедичну, історико-педагогічну та методичну літературу з питань дослідження, навчальні матеріали, що ілюструють досвід управління медичною освітою в США. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація) та історико-педагогічні методи. Встановлено, що швидкий потік фінансів, значні зміни в освітній політиці, а також завдання, висунуті федеральним урядом США для виявлення найбільш обдарованих студентів та формування наукової еліти, привели вищу школу до необхідності технічної модернізації та перегляду організації навчального процесу. Доведено, що оптимізація управління медичною освітою в США відбувається в загальнонаціональному напрямі, намагаючись реалізувати важливі принципи функціонування системи вищої освіти і подолати найважчі виклики сучасності. Виявлено, що автономія, забезпечення зайнятості, академічна свобода та внутрішня демократія університету є основними принципами управління медичною освітою в США. Головні проблеми, з якими стикається управління освітою в США, включають фінансову доступність медичної освіти США, забезпечення якості освіти з урахуванням швидкого розвитку технологій, необхідність підзвітності. Запропоновано рекомендації щодо управління вищою, зокрема, медичною освітою з урахуванням досвіду США, які включають створення системи державного освітнього кредитування, субсидування громадян з малозабезпечених сімей, стимулювання співзасновництва і багатоканального фінансування закладів освіти, перехід до фінансування установ професійної освіти на контрактній основі, послідовна реалізація принципу автономії навчальних закладів тощо.
References
A Test of Leadership. Charting the Future of U.S. Higher Education. (2006). A Report of the Commission Appointed by Secretary of Education Margaret Spellings, 55. Retrieved from https://www2.ed.gov/about/bdscomm/list/hiedfuture/reports/final-report.pdf [in English].
Alpatov, G. Ye. (2016). Chetyre printsypa upravleniia vysshym obrazovaniiem [Four principles of higher education management]. Nauchnyi zhurnal NIU ITMO. Seriia ''Ekonomika i ekologicheskii menedzhment'' – Scientific journal of NRU ITMO. Series ''Economics and Environmental Management'', 2, 113–122 [in Russian].
Berguist, W.H., Pawlak, K. (2007). Engaging the Six Cultures of the Academy. San Francisco: Jossey-Bass [in English].
Jeynes, W. (2007). American Educational History: School, Society, and the Common Good. Newbury Park: SAGE Publications [in English].
Khvorostov, A. (1994) Sotsiologiia obrazovaniia v Velikobritanii i SSHA: traditsiii i osnovnyie napravleniia [Sociology of education in Great Britain and the USA: traditions and main trends]. Sotsiologiia obrazovaniia – Sociology of Education, 2, 3, 134–14 [in Russian].
Malykhina, Ya. (2013). Upravlinnia vzaiemodiieiu vyshchoho navchalnoho zakladu iz zovnishnim seredovyshchem [Management of the interaction between the higher educational institution and the external environment]. Teoriia i metodyka upravlinnia osvitoiiu – Theory and Methodology of Education Management, 13, 1–13. Retrieved from http://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/metod_upr_osvit/v_13/1.pdf [in Ukrainian].
Medical education (2019). International Encyclopedia of Social Sciences. Retrieved from https://www.encyclopedia.com/history/united-states-and-canada/us-history/medical-education [in English].
Naletova, I.V. (2003). Reformy obrazovaniia i obrazovatelnaia politika v SSHA vo vtoroi polovinie XX veka [Educational reforms and educational policy in the USA in the second half of the 20th century]. Gaudeamus. Psikhologo-pedagogicheskii zhurnal – Gaudeamus. Psychological and Pedagogical Journal, 1 (3), 183–190 [in Russian].
O’Shea, J. (2014). Reforming Graduate Medical Education in the U.S. The Heritage Foundation. Retrieved from https://www.heritage.org/health-care-reform/report/reforming-graduate-medical-education-the-us [in English].
Downloads
Issue
Section
License
Copyright (c) 2019 T. I. Horpinich
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Authors published in this journal agree to the following terms:
a) The authors reserve the right to author their work and grant the journal the right to first publish this work under the Creative Commons Attribution License, which allows others to freely distribute the published work with a mandatory link to the authors of the original work and the first publication of the work therein magazine.
b) Authors have the right to enter into separate additional agreements regarding the non-exclusive distribution of the work in the form in which it was published by this journal (for example, posting work in an electronic repository of the institution or publishing as part of a monograph), provided that the reference to the first publication of the work is maintained therein. magazine.
c) Journal policy permits and encourages the submission of manuscripts by the authors on the Internet (for example, in repositories of institutions or on personal websites), both prior to submitting this manuscript to the editorial board and as it contributes to the emergence of productive scientific discussion, and has a positive impact on the promptness and dynamics of citing a published work (see The Effect of Open Access).